Філософія і наука

Чекав весь тиждень! Щасливий бачити нове відео.

тайм коди - корисна річ))

Спасибо за новое видео!

Субота знову не пройде марно! Дякую, Іване Володимировичу!

Дякую за ваші відео!)
Дуже легко сприймається матеріал!

Дякую за ваші відео
Дуже дуже цікаво !

Як мені здається, що наука, що філософія так чи інакше є звичним родом людської діяльності, обоє з них якимсь чином впливають на суспільство, формуючи нові, або матеріальні, або моральні цінності, що перше, що друге сприяло неймовірно масштабним суспільним зрушенням (промислова революція, якщо говорити про науку, а також свого часу буржуазна, а потім і пролетарська революції, якщо говорити про вплив мислителів). Комусь може подобатись один рід діяльності, другому - інший. В будь якому разі основне - це те, що має існувати суспільна потреба в цьому. Люди прагнуть нових засобів затишку, люди прагнуть суспільних перетворень, адже їм здається, що в світі панує несправедливість. В подібному контексті можна було б сказати, що філософія - більш мисляча діяльність, адже вона вимагає аналізу стану суспільства, потреб суспільства, в той час як наука, в більшості, за винятком найгеніальніших діячів науки, що по суті так само як і філософи, сприяли певним перетворенням в суспільстві, розуміючи його потреби по своєму, просто задовольняє масову потребу в нескінченно зростаючому апетиту до зручностей. Мені здається, що до науки треба підходити з головою, і організовувати ресурси не на подальшу тупикову вітку розвитку задоволення нескінченно зростаючих людських вимог, а на розвиток суспільства і людей в тому числі, а також в більшій мірі на виправлення, поки що не незворотних, помилок, допущених людьми за весь час нашого існування. Якщо узагальнити мою думку, то я вважаю, що філософія має бути направляючим фактором для науки.

Дякую за роботу !

Цікава лекція, але тут не було підняте та описане таке питання, як: "Чому наука вийшла зі складу філософії? " Все таки через прогрес раціональної форми пізнання дійсності, конфлікту науковців з філософами, чи виникнення та розвиток такої науки, як математика?
Буду рада, якщо відповісте)

Неможливо описати філософію фоомулою. Це настільки ж важко як стоячи на землі досягнути рукою сонця.

Дякую за лекцію👏👍

Завдяки вам, справді зацікавила філософія і прийшло розуміння наскільки це важливо вивчати її, і розуміти 👏🏻

Я вважаю, що філософія доповнює науку. Під час лекції ми чули про те, що філософія є матір'ю наук і я цілком з цим погоджуюся, оскільки мислення є невід'ємною її частиною і якраз воно нам допомагає отримувати знання.

Если бы были субтитры, было бы вообще супер!

Помилки багатьох людей, навіть тих, які начебто володіють логікою і критичним мисленням, часто полягають у спотвореному розумінні і нечіткому розмежуванні визначень слів. Однією з найважливіших основ критичного мислення є знання про те, що таке знання і чим воно відрізняється від віри (гадки, переконання, припущення). Ось мої міркування про це.
Я сподіваюся, всі погодяться, що в таблиці множення абсолютна істина(правда). Уявімо вчитель у школі запитує учня чи знає він скільки буде 6*6? Той відповідає 37. Думаю, що ніхто не стане сперечатися, що цей учень не знає скільки буде 6*6, а якби він відповів 36 то всі погодилися б, що знає. Тепер уявімо, що цей учень не вчив удома таблицю множення і не знає відповіді, але хтось йому підказав 36 і він зміг відповісти вчителю. Чи став він у цей момент знати, скільки буде 6*6? Здається так, адже немає різниці вчити таблицю множення з книги або, наприклад, повторюючи за вчителем або іншим учнем. Але припустимо йому підказали 37 і він так відповів вчителю та отримав двійку. Думаю ніхто не буде сперечатися, що в цьому випадку він не став знати, скільки буде 6*6. Але чомусь він повторив неправильну відповідь, а не промовчав. Чи не тому, що повірив, що це правда? А чому повірив неправді? Чи не тому, що не знав правду? Адже якби знав, то не повірив би. Тепер повертаємось до першого прикладу, коли йому підказали правильно. Чому він повторив правильну відповідь? Чи не тому, що повірив, що це правда? Адже якби не повірив, то промовчав чи зізнався, що не знає. В обох випадках незалежно від того правду йому підказали чи ні, йому щоб спробувати не отримати погану оцінку, довелося повірити, що підказка правдива і повторити її вчителю, не знаючи скільки насправді буде 6*6. У першому випадку йому пощастило, і він повірив правді. У другому не пощастило, і він повірив брехні. Але як брехні так і правді йому довелося вірити з однакової причини, а саме через не знання, адже якщо ви щось знаєте, то вам немає потреби в це вірити.
Тепер припустимо цей учень вивчив удома за книгою всю таблицю множення. Чи знає він у цьому випадку скільки буде 6*6? Здавалося б так. Але, а якщо в книзі помилка і написано 6 * 6 = 37? У цьому випадку можна сказати, що він не знає не тільки скільки буде 6*6, але й не знає всю таблицю множення, адже щоб знати всю, потрібно знати все. До того ж він думає, що знає, бо вірить написаному в книзі. Припустимо, він відповість вчителю, що 6*6=36 і вчитель погодиться, чи став він у цей момент знати правду? Здавалося б, є доказ, значить це точно правда. Але припустимо вчитель, щоб перевірити уважність учнів, коли учень сказав, що 6*6=37 погодився з цим, сподіваючись, що інші помітять і виправлять помилку. Виходить, що згода вчителя не дає знання учневі, що сказане істинна. Але що дає знання? Можливо калькулятор? Адже техніка не може брехати та помилятися. Але хто знайомий із програмуванням підтвердять, що можна написати таку програму, яка при множенні 6*6 показуватиме 37 або будь-яке інше число, причому в інших випадках показуючи правильно. Виходить, що ми віримо програмістові, що написав програму для калькулятора, а не знаємо. То як же отримати знання? Лише особистою перевіркою. Адже кожен, хто вміє рахувати, знає скільки у нього пальців і йому не треба в це вірити. Як перевірити скільки буде 6 * 6? Покласти що-небудь у шість рядів по шість штук і порахувати. Звичайно, що він, може припуститися помилки і в такому разі він не буде знати істину, але він може кілька разів перевірити.
Повертаємося до питання вчителя: хто знає скільки буде 6*6? Навіть якщо учень особисто сам не перевіряв на фізичних предметах це твердження, а відповість 36, вчитель погодиться, що учень знає скільки буде 6*6 і цим введе його в оману про знання, оскільки учень знає тільки те, що так написано в книзі, і якщо там було написано інше число, він би назвав його, оскільки не знає реальної істини. Тому було б правильно або вчителеві питати: хто знає як написано в книзі скільки буде 6*6, або учневі відповідати: я не знаю скільки буде, але знаю, що в книзі написано 36 і вірю в це.
Звичайно, якби в обох сторін було б попереднє чітке розуміння понять знання і віра, і чим вони відрізняються, то ці уточнення можна було б не робити. Та й так ймовірність такої помилки в математичних книгах прямує до нуля, тому ця помилка, якщо і виникне, то швидко буде виправлена. Небезпека цієї епістемологічної помилки більше проявляється у повсякденному житті, інтерпретації та поясненні явищ і процесів у точних науках і так званих гуманітарних "науках", які здебільшого засновані не на знаннях, а на вірі, припущеннях, поясненнях, інтерпретаціях чи правилах, вигаданих людьми.

Я вважаю що важливо замислитися над тим, як ці дві сфери можуть взаємодіяти і доповнювати одна одну. Важливою темою є питання про те, що важливіше для розвитку суспільства і цивілізації: наука з її фокусом на фактах чи філософія з її фокусом на ідеях і мудрості?
Відео дає короткі, але змістовні відповіді на ці питання. Наука і філософія мають свою унікальну роль і спрямованість. Наука має на меті надавати нові факти та вирішувати конкретні проблеми, тоді як філософія спрямована на розвиток теоретичного мислення, розуміння глибших концепцій та моральних питань.
Розглядаються питання які залишаються актуальними в сучасному світі, заохочуючи глядачів замислитися над тим, як наука і філософія співіснують у сучасному суспільстві і як разом вони можуть допомогти розвивати духовне і матеріальне багатство людства.

дякую!!!1

Дякую за лекцію☺️

Поставлене питання про те, що є важливішим і кориснішим для розвитку людини, суспільства і цивілізації, викликає до осмислення взаємодії цих двох сфер.
На мою думку, поставлені питання роблять лекцію важливою для розуміння взаємозв'язку філософії та науки в контексті розвитку.

Філософія і наука — дві ключові складові, які спільно визначають шлях розвитку людського знання та розуміння світу. Філософія, як корінь усіх наук, надає теоретичний фундамент і вирішує основні питання, встановлюючи рамки для досліджень.

Наука, з іншого боку, є прикладною галуззю, що систематично збирає, організовує та аналізує дані для розв'язання конкретних проблем. Вона розвивається на основі філософських принципів, але також може вносити важливі вклади у філософію через нові відкриття та технологічний прогрес.

Взаємодія філософії і науки сприяє вирішенню етичних, метафізичних та методологічних питань. Філософія ставить загальні запитання, а наука надає конкретні відповіді, що стосуються спостережень і експериментів.

Обидві області є важливими для розвитку суспільства. Філософія допомагає формувати цінності, встановлювати етичні норми та розглядати загальні концепції, в той час як наука дозволяє нам розуміти природу і розвивати нові технології.

Таким чином, взаємодія філософії і науки створює комплексний підхід до пізнання світу, допомагаючи нам ліпше розуміти не тільки те, як функціонує природа, але і як ми повинні взаємодіяти з нею та іншими людьми у відповідальний та гармонійний спосіб.

Думаю наука і філософія досить важливі обидві для людей, адже наука надає нам конкретні знання та методи для вивчення природи, розвитку технологій і вирішення практичних завдань. Доки філософія розглядає більш загальні та абстрактні питання, такі як смисл життя, мораль, природа істини, і вона вчить нас критичному мисленню та розгляду питань з різних точок зору.

На мою думку,хорошим рішенням було б поєднання науки і філософії.Вони можуть доповнювати одна одну,додаючи багато цікавинок.

Дякую!

Було дуже цікаво послухати та виділити для себе спільне та відмінне між цими поняттями які на перший погляд випливають одні з одних але насправді є більш складні в порівнянні між собою.

Дуже зрозуміле відео! Дякую!

Дуже круто розповіли про спільне та відмінне між поняттями науки та філософії, щиро дякую👍👍👍

Мені сподобалося, як Ви розкриває взаємозв'язок між філософією та наукою. З одного боку, вони мають спільні риси, а з іншого – різні цілі. Це відео допомагає краще зрозуміти, чому філософія залишається актуальною навіть у наш науково-технічний вік.

Раніше я думав шо філософія й наука досить схожі поняття, а тепер зрозумів шо даремно взагалі я думав. А в загальному відео дуже цікаве та пізнавальне

Наука і філософія точно не є взаємовиключними, на мою думку. Гадаю, при правильному поєднанні науки і філософії можна досягти багато нового, знайти нові знання і вирішення буденних проблем. Чого вартує одна тільки соціологія, яка з одної з гілок філософії стала окремою наукою і зараз використовується в багатьтох сферах сучасного життя

Відчувається, що автор добре підготувався

Дійсно після перегляду вигляду стало легше відділяти філософію від науки. Доволі вагома різниця між цими двома поняттями. Відео корисне 👍

На мою думку, важливо замислитися над тим, як ці дві сфери можуть взаємодіяти і доповнювати одна одну.Поставлене питання про те, що є важливішим і кориснішим для розвитку людини, суспільства і цивілізації, викликає до осмислення взаємодії цих двох сфер.

Дуже цінно, коли все подається чітко та зрозуміло.

Дякую за глибоку та надзвичайно пізнавальну лекцію. Ви чудово показали, як ці дві сфери взаємодіють, доповнюючи одна одну у пошуку істини. Особливо цінним було розуміння, що філософія задає фундаментальні питання, а наука намагається знайти емпіричні відповіді на них. Ця тема надихає на осмислення не лише меж нашого знання, а й шляхів, якими людство рухається до пізнання істини

Суперечка між філософами й науковцями мало чим відрізняється від дискусії між художником і будівельником — один про красу й сенс, а інший про міцність і практичність. "Ми про вічне", "а ми про корисне". Філософія тягнеться до зірок із питаннями "хто ми?" та "навіщо все це?", тоді як наука робить так, щоб можна було дістатися цих зірок... у прямому сенсі.

З одного боку, наука — це точність і фактологія. Вона дає нам Wi-Fi, піцу за 30 хвилин і меми. А філософія тим часом сидить і каже: "А що, як Wi-Fi — це метафора зв’язку між світом і буттям?"

Іронія в тому, що без філософів не було б науки, адже ті ж Декарт чи Спіноза сиділи й думали, поки не придумали, як це все запакувати в суворі формули. Але якби наука пішла шляхом лише філософії, ми б досі ходили з факелами й розмірковували, чи світло — це істина чи ілюзія.

Як на мене, істина лежить посередині, хоча дістатися до неї поки що неможливо. Наука дає людям комфорт і прогрес у глобальних аспектах світу, а філософія нагадує, що цей комфорт не завжди є тим щастям що ми шукаємо. Разом вони створюють той баланс, який рухає людство вперед.