У кого є голос могутній, дзвінкий, Нехай на весь світ про Вітчизну співає, І співом вабливим докупи єднає [народ]
Вказавши хиби й вади утвору – зробите добре діло молодому авторові, а може, й літературі нашій.
Нитки дощу сріблясті єднають землю й вись. Земля і небо в щасті жагучо обнялись.
Справляють [ченці] собі ряси просторі, пишні, з тонкого єдвабу, такого витворного крою, що хоч би й на архієпископа.
Той паровоз .. впевнений, дужий, рушить уперед у дальню путь. І .. помчить, пильно вдивляючись у тьму своїми вогнистими очима.