Ярослав Олексів-Музична ілюстрація до поеми О. Олеся "Ніч на полонині"(виконує Заїчко Іван)

II ч

Марійка підкидає хмиз і лягає біля ватри де спить Іван.

Марійка

"Моєї Мавки..." Він це каже! А де ж недавнє щастя наше?
Куди ж від сорому втекти? Нащо ж сказав, що візьмеш ти?
Зв'язався з Мавкою!... Ганьба! І чи не краща я хіба?
Чи лісовик, чорти, потвори, ці дикі праліси і гори
Тобі миліші від села, де зріс і ти, і я зросла?
Що ж ти зробив?... Що ж ти накоїв? Ти закохався чи збожеволів?
Не відповість, не ворухнеться, і що йому до мого серця?...
(Плаче)
...
(Збоку виходить Мавка)
Як тихо й любо навкруги! В промінні місячнім, як в морі,
Втонули ниви, і луги, і темні праліси, і гори.
Безмежна тиша на землі. А щастя ллються цілі зливи...
Бери і пий! квіти мої, цвітіть і дихайте, щасливі!
(Виймає сорочку, яку вишивала для Івана) (Побачивши дівчину)
А це... хто?.. Дівчина з села? Невже його це наречена?..
Коли б я зважитись могла! І зважусь... Що я, навіжена!..
...
Марійка (прокинувшись)

Чого ти тут? Це леґінь мій!

Мавка

Він мій такий же, як і твій.
Кого з нас вибере - не знати
...
(Іван проснувшись і пізнавши Мавку) Знову ти прийшла? (Мавка) Так, я сорочку принесла...
(Марійка) Це має бути подарунок?
(Мавка) Не зовсім так - за поцілунок! (До Івана) Ну що ж! Цілуй!
(Іван потуплює очі, Мавка хвилину жде й ураз кидає сорочку й зникає.)
(Марійка) її ти любиш? Я питаю... Чого мовчиш ти?..
(Іван) Сам не знаю...

ІІІ ч

Іван виходить з колиби, взявшись за голову, наче вона йому болить. Засмучений, в задумі, сідає на колоді і починає грати на флоярі.

Ой Мавко, Мавко, файна та мила,
За що ж мою ти, дівчину вбила?
Яку зробила для тебе шкоду?
Чи була заздра на твою вроду?
А чи не міг я вас двох кохати,
Вдень вдома бути, вночі блукати?
З ранку б до ночі робив, що треба,
Вночі на гори йшов би до тебе.
Гуляв би, бавивсь аж до світанку,
Все милував би свою коханку.
Тепер одна вже, як крейда біла,
Тому, що палко вона любила.
А друга ходить простоволоса,
З очей-волошок збирає роси.

IV ч
...
Іван

Я хочу вмерти... Світ холодний...
Коли б тепер вона жила, (Марійка)
Спокійно б серце моє билось,
А ти б весною в нім цвіла.

Я справді став, як лід, до неї,
І як я іншим стати міг,
Коли залив мені всю душу
Незнаний чар очей твоїх.
Село, нудьга, щоденна праця,
Нужда, те саме день у день.
А тут твій сміх, цей праліс, сонце
І ночі з танців і пісень.
...
Спів Марійки з лісу.
Мавка й Іван з жахом прислухаються до пісні.
Ти чуєш? Чуєш? Це вона!..
Її це пісня жалібна...
Ходім до неї... все розкажем.
І з нею поруч спати ляжем.
...
Іван (з того місця, де вчора ліг спати, крізь сон...)
Мені ні вмерти, ані жити...
(Кричить).
Покинь, покинь мене душити!
(Схоплюється й протирає очі).
...
О Боже мій! Що сталось нині?!
Чи все приснилося мені?
І де ж це я? На полонині?!
Марійка вмерла? Вмерла!! Ні!

Тэги:

#баян #акордеон #баяніст #баянист #олексив #олексів #ярослав #ярослав_олексів #ярослав_олексив #конса #консерваторія #нмау #ніч_на_полонині #ivan #zaichko #bayan #accordion #ukraine

Скачать видео